Трагедія. Витратний матеріал
- Дата заснування
17 січня 2026
Цей проєкт є інтелектуальним, мистецьким та філософським дослідженням у межах серії #ExtraCreditProblem.
Описи, метафори та образи, використані в роботах, є алегоричним осмисленням системних криз, політичних режимів та дегуманізаційних процесів.
Цей матеріал не є юридичним звинуваченням або журналістським розслідуванням у класичному розумінні; це препарування реальності через призму етики та системного аналізу.
Імена осіб згадані виключно як такі, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах та звітах правозахисних організацій.
Ця робота захищена і суворо заборонена для використання третіми особами з метою пропаганди, виправдання тероризму або легітимізації злочинних режимів.
Будь-яке цитування чи використання матеріалів проєкту для підтримки агресії або приховування злочинів проти людяності є нелегітимним.
Проєкт відкритий для вільного використання організаціями та особистостями, які стоять на захисті свободи, прав людини та боротьби з деспотією.
I. Трагедія
Витратний матеріал
Конвеєр рухається рівно й без зупинок. Білі людські постаті входять з одного боку стрічки і виходять з іншого у вигляді залізних гвинтів — темних, важких, з червоними мітками призначення.
Система не бачить перехід. Вона не фіксує момент, коли тіло перестає бути тілом. У її логіці людина — це одиниця ресурсу, що має теплотворну цінність, часовий коефіцієнт і допустиму норму зношення. Конвеєр працює за планом: страх зменшує опір, тиша підвищує пропускну здатність, ізоляція спрощує облік. Коли зв’язок із зовнішнім світом відрізано, похибка стає невидимою, а втрати — неперевірними. Цього тижня рахунок загиблих називають у тисячах, але точних чисел не існує — система не вимагає точності, коли облік не впливає на результат.
Усередині цього механізму людина відчуває зупинку. Не як спротив, а як ясність. Коли навколо стає надто тихо, стає зрозуміло, що протест більше нікому продовжувати — не тому, що його не було, а тому, що датчики вимкнено разом зі світлом.
Система не бачить облич, вона бачить калорії та години.
Alt-text:
Конвеєрна стрічка, на якій білі людські постаті поступово трансформуються у чорні металеві гвинти з червоними акцентами, призначені для військової техніки. Фон індустріальний.
#Трагедія #ЗадачаПідвищеноїСкладності #ЗадачаЗЗірочкою #УнікальнеРішення #ЕтичнийРезонанс #ПолітичнийДизайн #РозвязаніФантомніВузли #Мир #Свобода #Диктатура #Диктатор #Іран #PivtorakStudio #MemoryOn #ВитратнийМатеріал #Ресурс #Конвеєр #Утилізація #Дегуманізація #Тиша #Ізоляція #Протест #Репресії #Система #ЛюдськаЦіна #Етика #Память #Спротив #ПравоНаЖиття
Задача Підвищеної Складності. Трагедія. 🔔 Етичний Резонанс. Pivtorak.Studio. 17.01.2026
Витратний матеріал
Серія: #Трагедія
Проєкт: Задача Підвищеної Складності (Задача з Зірочкою)
[ДАНО]:
Іранський режим перетворив людське життя на ресурс, який можна використовувати та утилізувати. Кожен протестувальник, кожен незгодний, кожен громадянин, що відмовляється підкорятися, розглядається не як особистість, а як одиниця «витратного матеріалу», що підлягає переробці.
Факти: З моменту початку протестів у вересні 2022 року, за різними оцінками, було вбито понад 20000 протестувальників, тисячі ув'язнені, сотні засуджені до страти. Останні тижні відзначилися особливо жорстокими "зачистками", коли режим, користуючись повним відключенням інтернету (Digital Blackout), добиває опір. Міста поглинула тиша — тиша, що є результатом масового винищення та залякування.
[ПАРАМЕТРИ АСИМЕТРІЇ]:
Людина vs. Функція: Режим не бачить у людях громадян з правами, а лише функціональні одиниці, які або служать, або утилізуються.
Гідність vs. Конвеєр: Індивідуальна гідність розбивається об механізм масової переробки людських доль.
Тиша vs. Істина: Відключення зв'язку та тиша після зачисток не означають примирення, а лише приховування масштабів трагедії.
[АНАЛІЗ]:
«Витратний матеріал» — це концепція, де суспільство перетворюється на фабрику смерті. Людські постаті (символічно білі, як чисті аркуші життя) подаються на невидиму конвеєрну стрічку. На виході вони вже не люди, а залізні гвинти, шестерні, або навіть паливо для воєнної машини (чорно-червоні). Система не обробляє думки чи почуття; вона обробляє масу, її енергетичний потенціал, перетворюючи його на засоби підтримки власної репресивної інфраструктури та агресії за кордоном. Це повна дегуманізація, зведена в ранг державної стратегії.
Фраза-ключ: "Система не бачить облич, вона бачить калорії та години."
[ВИСНОВОК]:
Тиша в Ірані — це не кінець боротьби, а доказ того, що режим перетнув межу, за якою людське життя не має жодної цінності.
Ми повинні усвідомити, що, дозволяючи цій системі перетворювати людей на витратний матеріал, ми стаємо співучасниками дегуманізації.
Наступний крок — усвідомлення, що єдиний спосіб зупинити цей конвеєр — це демонтаж самої системи.
Задача Підвищеної Складності. Трагедія. 📐 Маніфест Системного Розв'язання. Pivtorak.Studio. 17.01.2026
